323 
Расті схилявся до останнього. Для купи міських дітей, збуджених очікуванням гри в «каверзи і ласощі», Гелловін уже розпочався.
— Мене не цікавить, що там у тебе, Стюарте, — промовляв Великий Джим. Схоже, що три міліграми валіуму не додали йому розсудливості; він був беззастережно нахрапистий, як завжди. — Ви з Ферналдом мусите поїхати туди, візьмете з собою Роджера… га? Що? — Він послухав. — Я ще мушу тобі щось пояснювати? А то ти сам не дивився нікчемашний телевізор? Якщо в нього вистачить нахабства тобі заперечувати, ти…
Він підвів голову і побачив в одвірку Расті. Лиш на коротку мить лице Великого Джима набуло зляканого вигляду людини, котра прокручує в голові свіжу розмову, намагаючись угадати, скільки з неї міг почути новий свідок.
— Стюарте, я тут зараз не сам. Я тебе потім наберу, і буде краще, якщо ти тоді скажеш мені те, що я хочу почути. — Він перервав зв'язок, не попрощавшись, і, щирячи в усмішці свої дрібні верхні зуби, простягнув телефон Расті зі словами: — Знаю, знаю, це нахабство, але міські справи не можуть чекати. — Зітхнув. — Нелегко бути тим одним, від якого все залежить, особливо, коли сам недобре почуваєшся.
— Мабуть, важко, — погодився Расті.
— Бог мені допомагає. Бажаєте почути, якою філософією я користуюся в житті, друже?
«Ні».
— Авжеж.
— Коли Господь закриває двері, Він відчиняє вікно.
— Ви так гадаєте?
— Я це знаю. І ще одна річ, про яку я намагаюся завжди пам'ятати: коли ви молитися про те, чого ви бажаєте, Бог стає глухим. Але коли ви молитеся про те, чого потребуєте, Він весь увага.
— Так-так.
Расті увійшов до відпочивальні. Телевізор на стіні транслював канал Сі-Ен-Ен. Звук було вимкнуто, але позаду говорючих голів манячило фото Джеймса Ренні-старшого, чорно-біле, некомпліментарне. Великий Джим на ньому був із задертим угору пальцем, а також із задертою верхньою губою. Не в усмішці, а в достоту собачому вищирі. Титри внизу запитували: ЧИ БУЛО МІСТО ПІД КУПОЛОМ ПРИХИСТКОМ НАРКОДИЛЕРІВ? Картинка змінилася рекламним кліпом салону «Уживані автомобілі Джима Ренні», тим набридливим, який закінчувався вигуком когось із продавців (але ніколи у виконанні самого Великого Джима): КЕРМУЙТЕ в кращім стилі, Великий Джим у ДІЛІ!
Великий Джим махнув у бік телевізора й гірко усміхнувся.
— Бачите, що зовнішні дружки Барбари роблять проти мене? Та хіба дивно? Коли Христос прийшов спасти людей, вони змусили Його нести Його власний хрест на Голгофу, де Він помер у крові й пилу.
Расті відзначив подумки — і то не вперше, — що за дивні ліки, цей валіум. Коли даєш їх комусь, особливо через ін'єкцію, майже завжди почуєш, ким саме ці люди себе вважають.
Расті підсунув стілець і приготував стетоскоп.
— Задеріть сорочку, — тільки-но Великий Джим відклав убік свій червоний телефон і почав це робити, як Расті тут же опустив телефон собі до нагрудної кишені. — Я поки що заберу апарат, ви не проти? Він лежатиме в столі у фойє. Там у нас якраз місце для розмов по мобільних. Стільці не такі м'які, як тут, але все одно непогані.
Він очікував на протест з боку Великого Джима, либонь, навіть на вибух, але той тільки зиркнув, демонструючи випнутий, як у Будди, живіт з нависаючими на нього згори великими цицьками. Расті на хилився вперед і почав слухати. Справи виглядали набагато кращими, ніж він очікував. Його б задовольнили сто десять ударів на хвилину і екстрасистолярна вентрикуляція. Натомість помпа Великого Джима трималася на дев'яноста ударах і без усякої аритмії.
— Я почуваю себе набагато краще, — сказав Великий Джим. — То все стрес. Я перебував у страшенно стресовому стані. Я відпочину ще годинку або кілька, прямо тут. Ви хоч усвідомлюєте, що з цього вікна видно весь центр міста, друже? Відвідаю ще разок Джуніора. А після цього я просто виписуюся і…
— Це не просто стрес. У вас багато зайвої ваги, ви в поганій фізичній формі.
Великий Джим оскалив верхні зуби в тій своїй фальшивій усмішці.
— Я керую своїм бізнесом і всім містом, друже, й обидві справи беззбиткові, до речі. З таким навантаженням небагато часу залишається для всяких тренажерів, майстер-східців і такого іншого.
— Ренні, два роки тому вам поставили діагноз ПШТ. Це означає: пароксизмальна шлуночкова тахікардія.
— Я знаю, що це означає. Я заходив на сайт WebMD, прочитав там, що здорові люди часто стикаються з…
323 
