— Це єдине закляття, яке їй погано вдається, — пояснив Гаррі приголомшеній місіс Катермол. —Трохи не вийшло… ану, ще раз, Герміоно…
— Експекто патронум!
З кінчика Герміониної палички вилетіла срібляста видра й граціозно полинула до оленя.
— Ходімо, — Гаррі повів Герміону та місіс Катермол до дверей.
Коли патронуси вискочили з підвалу, люди, що чекали в коридорі, закричали від потрясіння. Гаррі глянув на всі боки. Дементори сахалися, розчинялися в темряві, тікали хто куди від срібних істот.
— Було вирішено, що ви маєте повертатися додому й ховатися з родинами хто де може, — повідомив Гаррі зіщуленій зі страху юрбі маґлородців, засліплених сяйвом патронусів. — Якщо є така можливість, їдьте за кордон. Головне — тримайтеся якнайдалі від міністерства. Це… е—е… нова офіційна політика. А тепер, якщо підете за патрону — сами, то зможете звідси забратися через Високу залу.
Усі зуміли безперешкодно піднятися кам'яними сходами вгору, але, як уже підходили до ліфтів, Гаррі відчув неспокій. Якщо вони з'являться у Великій залі зі срібним оленем, видрою, що лине біля нього в повітрі, та з групою з двадцяти чи скількох там людей, половину яких звинувачують у маґлівському походженні, то явно привернуть до себе непотрібну увагу. Щойно він дійшов цього неприємного висновку, як перед ними з брязкотом зупинився ліфт.
— Реґ! — закричала місіс Катермол, кидаючись Ронові в обійми. — Ранкорн мене випустив, він напав на Амбридж і Якслі, і ще звелів нам усім тікати з країни, я думаю, нам так і треба зробити, Реґ, я серйозно тобі кажу. Біжімо додо му, хапаймо дітей і… а чого ти такий мокрий?
— Вода, — пробурмотів Рон, вивільняючись з її обіймів. — Гаррі, їм відомо, що в міністерство хтось проник, бо вия вили дірку в дверях кабінету Амбридж. Думаю, ми маємо хвилин п'ять, якщо це…
Герміонин патронує ляснув і зник. Вона повернула до Гаррі перелякане лице.
— Гаррі, якщо ми потрапимо тут у пастку…
— Не потрапимо, якщо поквапимось, — відповів Гаррі. Він звернувся до юрби людей, що мовчки стояли в нього
за спиною, повитріщавши очі.
— Хто має чарівні палички?
Близько половини підняли руки.
— Так, ті, хто не має паличок, хай тримаються за тих, хто має. Усе треба робити швидко… щоб нас не встигли зупинити. Ходімо.
Вони якось зуміли всі втиснутися в два ліфти. Патронує Гаррі стояв на чатах біля золотих ґрат, поки ті не зсунулися, й ліфти поїхали вгору.
— Восьмий рівень, — пролунав холодний голос відьми, — Велика зала.
Гаррі відразу зрозумів, що вони вскочили в халепу. У Великій залі було повно людей, що бігали від каміна до каміна, і їх запечатували.
— Гаррі! — пискнула Герміона. — Що нам тепер?…
— СТОП! — заревів Гаррі, й могутній Ранкорнів голос луною прокотився по Великій залі. Чаклуни, що запечатували каміни, заціпеніли. — За мною, — прошепотів він нажаханим маґлородцям, що збилися в гурт за Роном та Герміоною.
— Що таке, Альберте? — нервово запитав той самий лисуватий чаклун, що вранці випав з каміна зразу після Гаррі.
— Оці всі повинні звідси вийти, перш ніж ви запечатаєте виходи, — звелів якомога авторитетніше Гаррі.
Чаклуни, що стояли перед ним, перезирнулися.
— Нам наказали запечатати всі виходи й нікого не…
— Ти мені перечиш? — вибухнув Гаррі. — Хочеш, щоб я
перевірив твоє родове дерево так само, як Деркові Крес—велу?
— Вибач! — зойкнув лисуватий чаклун і відсахнувся. — Я не це мав на увазі, Альберте, просто я думав… я думав, що їх усіх допитували, і…
— їхня кров чиста, — урвав його Гаррі, і його низький голос грізним відлунням прокотився залою. — Чистіша, ніж у багатьох з вас. Ідіть, — пророкотав він маґлородцям, ті підбігли до камінів і по двоє почали зникати. Міністерські чаклуни відійшли — деякі розгублені, деякі налякані й обурені. І тут…
— Мері!
Місіс Катермол озирнулася. З ліфта вибіг справжній Реґ Катермол, він уже не блював, але був блідий і змарнілий.
— Р—Реґ?
Вона подивилася на чоловіка, а тоді на Рона, котрий голосно вилаявся.
Лисуватий чаклун роззявив рота, його голова кумедно поверталася від одного Реґа Катермола до другого.
— Гей… що тут відбувається? Що це таке?
— Запечатати вихід! ЗАПЕЧАТАТИ!
З іншого ліфта вилетів Якслі й кинувся до чаклунів біля каміна, в якому вже щезли майже всі маґлородці, крім місіс Катермол. Лисуватий чаклун підняв було чарівну паличку, але Гаррі щосили вдарив його величезним кулачиськом — і той полетів шкереберть.