Особенно,... 
84 
— Поттере, і що б це мало бути?
Слизеринці на перших партах усі як один озирнулися, їм дуже подобалося, коли Снейп глузував з Гаррі.
— Настоянка миру, — напружено озвався Гаррі.
— Скажи мені, Поттере, — м’яко поцікавився Снейп, — а ти вмієш читати?
Драко Мелфой зареготав.
— Так, умію, — сказав Гаррі, міцно стискаючи пальцями чарівну паличку.
— То прочитай мені третій рядок рецепта, Поттере. Гаррі покосився на дошку. Нелегко було розібрати рецепт крізь пелену різнокольорового диму, що заповнював підвал.
— «Додайте порошок місячного каменя, помішайте тричі проти годинникової стрілки, залишіть кипіти на малому вогні сім хвилин, а тоді додайте дві краплі сиропу з чемериці».
У Гаррі похололо в грудях. Він не додав чемеричного сиропу, а відразу по тому, як зілля покипіло сім хвилин, перейшов до четвертого рядка рецепта.
— Поттере, чи ти виконав усе те, що написано в третьому рядку?
— Ні, — ледь чутно проказав Гаррі.
— Перепрошую?
— Ні, — повторив голосніше Гаррі. — Я забув про чемерицю.
— Воно й видно, Поттере. Тому з цього місива нема жодної користі. Еванеско .
Гарріна настоянка щезла. Він стояв, мов дурень, перед порожнім казаном.
— Ті з вас, хто спромігся уважно прочитати рецепт, наповніть вашим зіллям кожен по пляшечці, позначте пляшечки своїм прізвищем і поставте на мій стіл для перевірки. — розпорядився Снейп. — Домашнє завдання: тридцять сантиметрів пергаменту з описом властивостей місячного каменя та його застосування у виготовленні настоянок. Здати мені в четвер.
Усі навколо почали наповнювати зіллям посудини, а Гаррі тим часом роздратовано складав речі. Його настоянка була не гірша за Ронову, від якої жахливо смерділо тухлими яйцями, чи за Невілову, що загусла, мов цемент, і Невіл насилу видовбував її з казанця. Але саме він, Гаррі, отримає за сьогоднішній урок нульову оцінку. Він поклав чарівну паличку в портфель і похмуро дивився, як інші учні зносили на Снейпів стіл закорковані пляшки з настоянкою. Щойно пролунав дзвоник, Гаррі перший вилетів з підвалу, і коли Рон з Герміоною прийшли до Великої зали, Гаррі вже там обідав. Стеля за ранок ще дужче захмарилася. У височенні вікна періщив дощ.
— Це було так несправедливо, — заспокійливо сказала Герміона, сідаючи біля Гаррі й тягнучись до пирога з картоплею та м’ясом. — Твоє зілля було набагато краще за Ґойлове. Коли той почав його наливати в пляшку, воно вибухло й підпалило йому мантію.
— Це так, — буркнув Гаррі, не піднімаючи очей від тарілки, — та хіба Снейп хоч колись був зі мною справедливий?
Рон з Герміоною промовчали, бо чудово знали, що взаємна ворожість між Гаррі та Снейпом почалася ще тоді, як Гарріна нога вперше ступила на поріг Гоґвортсу.
— А я вже було думала, що цього року він стане хоч трохи кращий, — розчаровано сказала Герміона. — Тобто… знаєте… — вона озирнулася навколо. Лави обабіч них були порожні, й ніхто не проходив повз їхній стіл, — відколи він у Ордені й таке інше.
— Горбатого могила виправить, — глибокодумно прорік Рон. — Я взагалі завжди вважав, що Дамблдор схибнувся, коли почав довіряти Снейпові. Де докази, що Снейп насправді перестав служити Відомо–Кому?
— Роне, гадаю, Дамблдор має достатньо таких доказів, навіть, якщо не ділиться ними з тобою, — відрізала Герміона.
— Ой, та замовкніть ви нарешті, — втомлено гримнув Гаррі, бо Рон уже розкрив був рота для чергової сварки. Герміона й Рон набурмошено вмовкли. — Може, досить? — додав Гаррі. — Весь час чіпляєтесь одне до одного, здуріти можна! — І, не доївши пирога, закинув на плече портфель і залишив їх сидіти удвох.
Піднявся мармуровими сходами, перестрибуючи відразу через дві сходинки й минаючи учнів, що поспішали на обід. Він ще й досі кипів від люті, що так раптово охопила його, а згадка про спантеличені обличчя Рона й Герміони принесла йому велику втіху. «Так їм і треба, — подумав він, — скільки ж можна… сваряться без упину… кого завгодно доведуть до сказу…» Він проминув великий лицарський портрет сера Кадоґана. Сер Кадоґан витяг меча й почав ним розмахувати, але Гаррі не звертав уваги.
— Назад, трясогузко! Готуйся до бою! — зарепетував приглушеним від заборола голосом сер Кадоґан, але Гаррі йшов собі далі, тож сер Кадоґан стрибнув, переслідуючи його, у наступну картину, де нарвався на величезного й розлюченого пса–вовкодава.
84 
