ФАНТАСТИКА

ДЕТЕКТИВЫ И БОЕВИКИ

ПРОЗА

ЛЮБОВНЫЕ РОМАНЫ

ПРИКЛЮЧЕНИЯ

ДЕТСКИЕ КНИГИ

ПОЭЗИЯ, ДРАМАТУРГИЯ

НАУКА, ОБРАЗОВАНИЕ

ДОКУМЕНТАЛЬНОЕ

СПРАВОЧНИКИ

ЮМОР

ДОМ, СЕМЬЯ

РЕЛИГИЯ

ДЕЛОВАЯ ЛИТЕРАТУРА

Последние отзывы

Звездочка светлая

Необычная, очень чувственная и очень добрая сказка >>>>>

Мода на невинность

Изумительно, волнительно, волшебно! Нет слов, одни эмоции. >>>>>

Слепая страсть

Лёгкий, бездумный, без интриг, довольно предсказуемый. Стать не интересно. -5 >>>>>

Жажда золота

Очень понравился роман!!!! Никаких тупых героинь и самодовольных, напыщенных героев! Реально,... >>>>>

Невеста по завещанию

Бред сивой кобылы. Я поначалу не поняла, что за храмы, жрецы, странные пояснения про одежду, намеки на средневековье... >>>>>




  294  

Він вирішив це перевірити.

— Скільки людей охороняють супермаркет, синку? Ти знаєш?

Картер відклав автомобільний журнал і витяг із задньої кишені пошарпаний записничок. Великому Джиму це сподобалось.

Недовго погортавши блокнот, Картер оголосив:

— П'ятеро минулої ночі, троє штатних офіцерів і двоє новачків. Ніяких проблем. Сьогодні там будуть тільки троє. Всі новачки. Абрі Таул, брат хазяїна книгарні, ви його знаєте, Тодд Вендлештат і Лорен Конрі.

— І ти акцептуєш, що їх буде достатньо?

— Га?

— Ти погоджуєшся, Картере? Акцептувати означає погоджуватись.

— Авжеж, чому ні. Білий день і все таке.

Без паузи на припущення — яка відповідь більше може сподобатися босу? Ренні це подобалося, і то дуже.

— Гаразд. А тепер слухай. Я хочу, щоб ти зараз же зв'язався зі Стейсі Моґґін. Скажеш їй, щоб подзвонила кожному офіцеру — всім, які тільки є у нас наявні. Я хочу, щоб усі вони зібралися сьогодні ввечері о сьомій у «Фуд-Сіті». Хочу побалакати з ними.

На ділі він збирався оголосити чергову промову, цього разу вимкнувши всі запобіжники. Накрутити їх, як той дідівський кишеньковий годинник.

— Окей, — Картер робив нотатки в своєму ад'ютантському записничку.

— І скажи, щоб кожний спробував знайти і привести з собою ще одного кандидата.

Картер пробігся обгризеним з одного кінця олівцем по списку в своєму блокноті.

— Ми зараз уже маємо… ось я лишень порахую… двадцять шість.

— Цієї кількості все ще може не вистачити. Згадай вчорашній день, що трапилось в супермаркеті вранці і з редакцією Шамвей уночі. Питання стоїть руба: або ми, або хріноверть. Картере, а ти, до речі, знаєш значення цього слова?

— Ну-у, так, сер.

Картер Тібодо був упевнений, що Великий Джим має на увазі оргію зі стріляниною і, отже, в Міллі можуть початися побоїща чи щось таке, якщо його бос не затисне місто в міцних лещатах.

— То, може, нам підмести усю приватну зброю, чи щось таке.

Великий Джим вишкірився. О, так, цей парубок просто знахідка.

— Я уже маю це в моєму списку. Почнемо десь з наступного тижня.

— Якщо Купол усе ще стоятиме. Ви гадаєте, він ще стоятиме?

— Вважаю, так.

Він мусить стояти. Йому ще так багато треба зробити. Треба простежити за тим, щоби пропан з таємного складу було знову розосереджено по місту. Всі сліди метової лабораторії за радіостанцією мусять бути знищені. А також — і це ключове питання — він поки що не досяг персональної величі. Хоча вже наблизився.

— А поки що візьми пару офіцерів — регулярних офіцерів, — підіть до Берпі й конфіскуйте зброю, всю, яка є в нього. Якщо Ромео Берпі намагатиметься якось опротестовувати ці дії, нехай офіцери скажуть, що наша єдина мета — не дозволити зброї потрапити в руки друзів Дейла Барбари. Записав?

— Йо, — Картер зробив чергову нотатку. — Дентон і Веттінгтон? Окей?

Великий Джим нахмурився. Веттінгтон, ця дівиця з великими цицьками. Він їй не довіряв. Навряд чи йому міг сподобатися будь-який коп із цицьками, жінкам не місце в правоохоронних органах, але тут було дещо більше. Те, яким чином вона зазвичай дивилася на нього.

— Фредді Дентон — так. Веттінгтон — ні. І не Генрі Моррісон також. Пошли Дентона з Джорджем Фредеріком. Скажи їм, щоб сховали рушниці в кімнаті-сейфі в поліцейській дільниці.

— Записав.

Озвався телефон Ренні, і його похмурість поглибшала. Він відповів на дзвінок:

— Алло, виборний Ренні слухає.

— Вітаю, виборний. Говорить полковник Джеймс О. Кокс. Я керівник того, що у нас тут дістало назву «Проект Купол». Вирішив, що настав час нам з вами поговорити.

Великий Джим розвалився у своєму кріслі, він усміхався.

— Ну що ж, тоді говоріть, полковнику, нехай благословить вас Бог.

— За моєю інформацією, ви заарештували людину, котрій Президент Сполучених Штатів доручив керувати справами в Честер Міллі.

— Це відповідає істині, сер. Містеру Барбарі висунуто звинувачення у вбивстві. У чотирьох убивствах. Мені не віриться, що Президент бажав би бачити керівником серійного вбивцю. Його рейтингу це не додасть плюсів.

— І таким чином керівником залишаєтесь ви.

— О, ні, — заперечив Ренні, ще ширше посміхаючись. — Я всього лиш скромний другий виборний. Керівник у нас Енді Сендерс, а безпосередньо заарештовував підозрюваного Пітер Рендолф — наш новий шеф поліції, як вам, можливо, відомо.

  294