Особенно,... 
171 
— Агов, Вінкі! — Гаррі раптом сяйнула одна ідея. Він підійшов до ельфині й нахилився над нею, — ти не знаєш, що сталося з містером Кравчем? Він перестав з’являтися на Тричаклунському турнірі.
Очі Вінкі заблищали. Її величезні зіниці втупилися в Гаррі. Вона знову трохи хитнулася, а тоді сказала:
— Хазяїн перестати — гик! — приходити?
— Еге ж, — підтвердив Гаррі, — ми його не бачили ще з першого завдання. У «Щоденному віщуні» пишуть, що він захворів.
Вінкі похиталася ще трохи, дивлячись на Гаррі затуманеним поглядом.
— Хазяїн — гик! — хворий? — Її нижня губа затремтіла.
— Ми не певні, чи це правда, — швидко додала Герміона.
— Хазяїнові потрібна його — гик! — Вінкі! — запхинькала ельфиня. — Хазяїн не подужати — гик! — робити все — гик! — сам…
— Вінкі, інші люди самі собі дають раду з домашніми клопотами, — строго промовила Герміона.
— Вінкі — гик! — робити не лише — гик! — домашню роботу для містера Кравча! — обурено запищала Вінкі, розхитуючись іще більше й розливаючи маслопиво на брудну блузку. — Хазяїн — гик! — довіряти Вінкі — гик! — найважливіші — гик! — найтаємніші…
— Що? — спитав Гаррі.
Але Вінкі сильно затрясла головою, вихлюпнувши на себе ще більше маслопива.
— Вінкі берегти — гик! — хазяїнові таємниці, — войовничо сказала вона і захиталася ще дужче, суворо дивлячись на Гаррі перекошеними очима. — Ви — гик! — пхати носа, от.
— Вінкі не повинна так розмовляти з Гаррі Поттером! — гнівно сказав Добі. — Гаррі Поттер сміливий і шляхетний, і ніколи не пхає носа в чужі справи!
— Він пхати носа — гик! — в особисті й таємні справи — гик! — мого хазяїна — гик! Вінкі — хороша ельфиня–домовичка — гик! — Вінкі тримати язика за зубами — гик! Люди намагатися — гик! — підглядати й пхати свої носи — гик! — повіки Вінкі опустилися й вона несподівано зіслизнула з табурета, впала перед каміном і голосно захропла. Порожня пляшка з–під маслопива відкотилася по викладеній плиткою підлозі.
З півдесятка ельфів поспішили до Вінкі. Їхні обличчя кривилися від огиди. Один підняв пляшку, а інші накрили Вінкі картатою чорно–білою скатертиною, щоб її ніхто не бачив.
— Нам дуже прикро, що вам довелося це побачити! — пропищав найближчий ельф, хитаючи головою з дуже присоромленим виглядом. — Маємо надію, що ви не подумаєте, ніби ми всі такі, як ця Вінкі!
— Вона дуже нещасна! — розсердилася Герміона. — Краще б ви її підбадьорили, а не накривали скатертиною!
— Просимо вибачення, панночко, — знову низько вклонився ельф–домовик, — однак ельфи–домовики не мають права бути нещасними тоді, як треба працювати й обслуговувати господарів.
— Ох, заради всього святого! — ще більше розгнівалася Герміона. — Послухайте мене всі! Ви маєте таке саме право бути нещасливими, як і чарівники! Ви маєте право на платню, на вихідні, на пристойний одяг, ви не повинні робити все, що вам наказують! Погляньте на Добі!
— Будь ласка, панночко, не вплутуйте Добі, — перелякано пробурмотів той. Веселі усмішки раптом позникали з личок ельфів. Вони дивилися на Герміону так, наче перед ними стояла небезпечна психопатка.
— Ми принесли ще харчів! — запищав один ельф під ліктем у Гаррі й тицьнув йому в руки великий шмат шинки, дванадцять тістечок та фрукти. — Бувайте!
Ельфи–домовики оточили Гаррі, Рона та Герміону і, штурхаючи їх у спини крихітними кулачками, почали випихати з кухні.
— Дякую за шкарпетки, паничу Гаррі Поттер! — сумно гукнув від каміна Добі, стоячи біля накритої скатертиною Вінкі.
— Герміоно, ти просто не можеш втримати язика за зубами! — гнівно сказав Рон, коли за ними, грюкнувши, зачинилися кухонні двері. — Тепер вони не захочуть, щоб ми до них приходили! А ми могли б вивідати у Вінкі про Кравча!
— Наче ти цим переймаєшся! — зіронізувала Герміона. — Ти сюди любиш приходити лише заради їжі!
Візит на кухню зіпсував увесь день. Гаррі так втомила Ронова й Герміонина гризня, що він узяв харчі для Сіріуса і сам піднявся до соварні.
Крихітна Левконія не подужала б віднести на гору біля Гоґсміда цілий шмат шинки, тому Гаррі вирішив, що їй допоможуть дві шкільні сипухи. Вони вилетіли у вечірні сутінки, несучи втрьох один величезний пакунок, і вигляд у них від цього був дуже дивний. Гаррі сперся на підвіконня і дивився їм услід. Потім оглянув шкільні угіддя, верхівки дерев Забороненого лісу та вітрила дурмстрензького корабля. Крізь кільця диму, що здіймався з димаря Геґрідової халупи, пролетів пугач, підлетів до соварні, облетів навколо й зник з очей. Придивившись, Гаррі побачив Геґріда, що завзято копав землю перед своєю хатиною. Схоже було на те, що він скопував нові грядки для овочів. Поки Гаррі придивлявся, з бобатонської карети вийшла мадам Максім і підійшла до Геґріда. Здавалося, вона намагається втягти його в розмову. Геґрід сперся на лопату, але, очевидно, не виявив особливої охоти підтримувати бесіду, бо мадам Максім дуже скоро вернулася до карети.
171 
